У форматі ZOOM старший науковий співробітник Інституту теплофізики Національної академії наук України Андрій Кузьмін провів тренінг про можливості публікацій у наукометричній базі Scopus для науковців – викладачів і здобувачів вищої освіти.
Андрій Кузьмін на початку семінару розповів про себе та свої досягнення як керуючого редактора журналу «International Journal of Energy for a Clean Environment» (Scopus Q2), рецензента багатьох журналів та SUPERVISION (супровід наукових публікацій).
Першочерговий тезис, який Андрій Кузьмін намагався донести слухачам, був пов’язаний з тим, що стаття це товар, який повинен зацікавити «покупця» (науковий журнал). Він наголосив, що основна мета наукового журналу це прибуток і науковці повинні на це звертати увагу.
На прикладі західних країн, він також пояснив, чому так важливо публікуватися в наукометричних базах, таких як Scopus і Web of Science.
Основна частина його виступу була присвячена процедурі публікації в наукових журналах, які входять до переліку баз у Scopus і Web of Science.
Зацікавило те, що основним етапом, на думку Андрій Кузьміна, є проходження редактора (80% успіху). Він розповів про основні причини відмови, серед яких: плагіат, непопулярна (нецікава) тематика, низький рейтинг авторів (мало публікацій, індекс Хірша незначний тощо), структура статті не відповідає вимогам журналу, низька якість матеріалу статті.
У випадку порушення, майже у всіх наукових журналах існують так звані «чорні списки науковців» і потрапивши до нього досить важко потім опублікуватися у відомих наукометричиних журналах.
Доповідач також акцентував увагу на самоцитуванні та цитування публікацій не за темою дослідження, що це може стати причиною вимови. Зауважив, що всі посилання ретельно перевіряються і досліджуються.
Під час семінару було акцентовано увагу на обов’язкових елементах статті, наприклад, опис алгоритму дослідження повинен бути завжди; обов’язково методи і матеріали, які були застосовані у дослідженні; там де відбувається чисельне моделювання повинна бути валідація моделі; для технічних робіт – оцінка помилок у розрахунках тощо.
Андрій Кузьмін також наголосив на обов’язковому літературному огляді авторів минулих публікацій, при чому, такий аналіз, повинен складатися виключно із літератури з баз Scopus і Web of Science.
Він також звернув увагу на обов’язковість «мотиваційного параграфу» у кінці блоку «вступ». Саме з «мотиваційного параграфу» редактор повинен зрозуміти чому ви вирішили провести таке дослідження.
Доволі цікавим був тезис про те, що для представлення результатів, ніколи не треба використовувати таблиці. Виключно графіки та діаграми. Таблиці, на думку Андрія Кузьміна, використовують тільки для систематизації вхідних даних.
Під час свого виступу наведені приклади того, як себе вести з рецензентами та прислуховуватися до їх зауважень та як реагувати на зауваження які на наш погляд є несуттєвими. Андрія Кузьмін в кінці свого виступу розповів, що робити у випадку відмови, та чи є шанси доопрацювати статтю та подати в цей журнал, та в яких випадках варто шукати інший науковий журнал.
